Любов моя, красива і жаданна,
Ти надто швидко в світ мій увійшла.
Я не готовий. Чуєш? Не готовий
Тебе зустріти знову край села,
І зрозуміти — зустріч ця остання.
Я не готовий. Вибач. Не готовий.
Ти бездоганна. Так, ти бездоганна.
Моя кохана, рідна незнаймко.
Та не готовий, зовсім не готовий
Я руйнувати зведені будови
Своїх пісень щасливого страждання.
Моя кохана, рідна незнайомко.
Твій щирий погляд. Так, твій щирий погляд.
Він як повітря. Ним лише живу.
Та не готовий, люба, не готовий
Тебе зустріти вперше наяву.
Але люблю твої я чорні брови
І щирий погляд. Так, твій щирий погляд…
Непогане віршатко, але, таке враження що я його вже десь читав….
Спасибо. На rifmer.com возможно?)
@ abramov:
Угу! Реально там!